Наталія Калініна. Дзеркальний лабіринт
Мені хочеться сім'ї — звичайної сім'ї з недільними прогулянками парком, зі смачними вечерями та улюбленими фільмами, які б ми дивилися разом, сховавшись одним пледом. Мені хочеться спільного минулого, спільного сьогодення та одних на двох планів на майбутнє. Мені хочеться забути про розлуки, холодне ліжко, яке зігрівають лише мої спогади, хочеться присутності коханого постійно, щодня, щогодини. І не віртуального, що втілилося в голос по телефону чи листування через Інтернет, а реального. Ніякі листи та дзвінки не замінять жодних обіймів.