Ти повинен розрізняти, хто друг тобі, хто ворог,
Щоб не пригріти ворога у своїх серцевих надрах.
Де ворог той, що в якусь годину
Своєю приємністю не зачарує — нас?
Де у світі ми знайдемо той корінь єднання,
Який не вкритий корою і навіть тінню?
Собака, що верещить і лащиться, як друг,
Вона  своїм друзям не зраджує раптом.
Собака - говорю! Але чи так ти впевнений,
Що справжній твій друг тобі до гробу вірний?
І серцевину таємниць, довірених йому,
Не оголить повік за словом своїм?
Переживай друзів і голодом та спрагою.
Любовю випробувай! Але лише раз – не двічі.
Хто дружбу зрадив хоча б тільки раз,
Тому вже віри немаєхоч співай він, як сааз.
І нехай перед тобою юлить гадюче тіло,
Башку їй розмозжити скоріше - добра справа.
Тому я тверджу те саме:
Хто так тебе зрозуміє, як сам себе зрозумієш?
Лише ті й друзі не на словах — на ділі,
Хто наші кайдани і на себе наділи б.