- Cras, cras, semper cras...
- Що ти сказав?
- Завтра, завтра, завжди завтра, мій хлопчик.
Все життя людини зводиться до цього«завтра».

... долю жінки завжди вирішує її«так», а долю чоловіка – його«ні».

Душа - це Місяць. І вона має недоступну сторону, яку ніколи не побачиш із того місця, де знаходишся.

Ніколи не виступай проти тих, хто гірший за тебе. З такими тобі не впоратись. Такі завжди сильніші. Якщо вже ти й маєш проти когось виступити, то нехай це буде той, хто кращий за тебе. Такий з тобою не впорається, такі не вміють перемагати тих, хто гірший за них.

Коли життя перевертається з ніг на голову, прірва під ногами не стає небом.

Кохання буває різних видів. Одну можна підчепити тільки виделкою, іншу їдять руками, як устриць, іншу слід різати ножем, щоб не задушила тебе, а буває така рідка, що без ложки не обійтися.

Кожен тягає за собою свою смерть до першої нагоди.

Люди живуть у своїх думках, наче личинки. Тільки деякі розвиваються у метеликів та залишають кокон.

Критики схожі на студентів-медиків: вони завжди вважають, що письменник страждає на ту саму хворобу, яку вони зараз вивчають.
Письменник завжди хворіє однією хворобою: хворобою хрестословиці. Схрещувати слова. Розмножувати їх на два. Що таке, по суті, книга, як не збори добре схрещених слів?

У стародавньому Ханаані неподалік храму стояв круглий жертовник, навколо якого були влаштовані сидіння. Це були місця для спостереження за кінцем світу. З них можна було найкраще побачити Судний: день. Таким чином, вони чекали кінця світу в одній-єдиній точці. Для них це був кінець часу, а не простору. Бо якщо кінець світу можна побачити в одній точці, це означає, що на цьому місці перестане існувати саме час. Це і є кінець світу. Простір звільняється від часу.
- Я йому про кохання, а він мені про кінець світу.
- Так і я, і ти говоримо про кохання. В серце немає простору, в душі немає часу…