Щодо солов'я, то він на життєві негаразди поскаржитися не міг. Співав він споконвіку так солодко, що не тільки сосни стоєросові, а й московські гостинодвірці, слухаючи його, розчулювалися. Весь світ його любив, весь світ, притамувавши подих, заслуховувався, як він, залізши в деревну хащу, солодкими піснями захлинаючись. Але він був хтивий і славолюбний вище за всяку міру.

У орла у дворні почалося«золоте століття». Шпаки розучували гімн«Науки юнаків живлять», драбини та гагари на трубах зігравалися. З ворон визначили новий податок під назвою«освітнього»; для молодих орлят та яструбів влаштували кадетські корпуси; для сов, філінів і сичів - академію, та до речі вже і воронят купили по екземпляру азбуки-копійки.

Минали дні за днями, а диспутам карася з йоржом і кінця не було. Місце, в якому вони жили, було тихе, навіть злегка зеленою пліснявою подерте, найдиспутніше сприятливе. Про що не калякай, якими мріями не задавайся — безкарність повна.

Просвітництво впроваджувати з помірністю, по можливості уникаючи кровопролиття.

Якщо суспільство усвідомлює себе незабезпеченим, це накладає нею печатку пригніченості і робить байдужим до своєї долі.

- Риби не повинні рибами харчуватися, - марив наяву карась.

І прикро йому, та й шкода карася було. Хоч і дурний він, а все ж таки з ним одним до душі поговорити можна. Не розбовтає він, не зрадить — у кому нині якість ці знайдеш?

Іванов зовсім не помер, а був звільнений у відставку за те, що голова його, внаслідок поступового присихання мозку (від непотрібності в їх вживанні), перейшла в зародковий стан.

І тепер я думаю про орлів так:«Орли суть орли, тільки й усього. Вони хижі, м'ясоїдні, але мають у своє виправдання, що сама природа влаштувала їх виключно антивегетаріанцями. І так як вони, в той же час сильні, далекозорі, швидкі і нещадні, то дуже природно, що при появі їх, все перна царство поспішає причаїтися. І це походить від страху, а не від захоплення, як запевняють поети. А живуть орли завжди у відчуженні, у неприступних місцях, хлібосольством не займаються, але розбійничають, а у вільний від розбою час сплять».

Усіх любити треба. Щасливих за те, що вони зуміли себе щасливими зробити; нещасних - за те, що у них радостей немає.