Він бачив, що навколо нього люди, немов отруєні мухи блукають, і казав собі:«Це тому, що вони не усвідомлюють себе будівельниками своїх доль. Це колодники, до яких і щастя і злощастя приходять без жодного з їхнього боку передбачення».

Зрештою, кожен адміністратор домагається, щоб до нього мали довіру, а який найкращий спосіб висловити цю довіру, як не беззаперечне виконання того, чого не розумієш?

А ще чекаю, що справедливість переможе. Сильні не тістимуть слабких, багаті — бідних. Що з'явиться така спільна справа, в якій усі риби свій інтерес матимуть і кожен свою частку робитиме.

Для того щоб красти з успіхом, потрібно мати тільки спритність і жадібність. Жадібність особливо необхідна, тому що за малу крадіжку можна потрапити під суд.

Зло ніколи не був міцною силою — про це й історія свідчить. Зло  душило, давило, спустошувало, зраджувало мечу і вогню, а силою, що тримала, було тільки добро. Воно кидалося на допомогу пригнобленим, воно звільняло від ланцюгів і кайданів, воно пробуджувало в серцях плідні почуття, воно давало хід ширянням розуму.

Черепашки — мушлі, а карасі — карасі. Черепашками карасі ласують, а карасями — щуки. І мушлі ні в чому не винні, і карасі не винні, а й ті й інші повинні відповідати. Хоч сто років про це думай, а нічого іншого не вигадаєш.

Коли і який чиновник не був переконаний, що Росія є пиріг, до якого можна вільно підходити і закушувати?

Не вірю, щоб боротьба і зварювання були нормальним законом, під впливом якого ніби судилося розвиватися всьому, хто живе на землі. Вірю в безкровне процвітання, вірю в гармонію і глибоко переконаний, що щастя — не пуста фантазія мрійливих умів, але рано чи пізно стане спільним надбанням.

Якщо суспільство позбавлене волі, це означає, що живе без ідеалів, без горіння думки, які мають ні основи творчості, ні віри у майбутні йому долі.

Карась — риба смирна і схильна до ідеалізму: недарма його ченці люблять.