Я люблю ворогів, хоч не по-християнськи. Вони мене бавлять, хвилюють мені кров. Бути завжди настороже, ловити кожен погляд, значення кожного слова, вгадувати наміри, руйнувати змови, прикидатися ошуканим, і раптом одним поштовхом перекинути всю величезну і складну будівлю їхніх хитрощів і задумів, — ось що я називаю життям.
Завтра вона захоче нагородити мене. Я вже все це знаю напам'ять — ось що нудно!
Є незвичайні люди, які роблять із друзями, як із сукнею: доти вживають, поки зноситься, а там і кинуть.
Страх та подив
Для жінок у важливих випадках – порятунок.
Навіщо не відстати, якщо бачиш, що мети не може бути досягнуто.
Якби я був чорт, то не мучив би людей, а зневажав би їх; чи стоять вони, щоб їх спокушав вигнанець раю, суперник бога!... Інша справа людина ; щоб кінчити зневагою, він повинен почати з ненависті!
Нам життя - копійка, зате і проводимо її добре.
Є сутінки душі в кольорі років,
Між радістю і горем напівсвітло;
Тисне серце несвідома туга ;
Життя ненависне, але й смерть тяжка.
Зійшла зоря - навіщо? навіщо?
Вона одне освітить усім:
Вона освітить безодню темряви,
Де гинемо безповоротно ми.