Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Приємно руйнація, але безкарність, поєднана з ним, викликає в людині несамовитий захват.
Приємно руйнація, але безкарність, поєднана з ним, викликає в людині несамовитий захват.
З жовтими квітами в руках вона вийшла того дня, щоб я нарешті її знайшов, якби цього не сталося, вона отруїлася б, тому що життя її порожнє.
- Я напудрив вуса, от і все! Інша розмова була б, якби я поголився! Голий кіт - це справді вже неподобство, тисячу разів згоден визнати це.
... І кіт від образи так роздувся, що здавалося ще секунда, і він лусне.
Ми розмовляли так, начебто розлучилися вчора, начебто знали один одного багато років.
Кіт зняв з підзеркального столу окуляри в товстій роговій оправі, надів їх на морду, від чого став ще більшим, і вийняв із стрибаючої руки Поплавського паспорт.
«От цікаво: впаду я в непритомність чи ні?» — подумав Поплавський.
Везуть покійника і думають, куди поділася його голова.
Слухай беззвучність, слухай і насолоджуйся тим, чого тобі не давали в житті, — тишею.
Штани коту не покладаються, месир. Чи не накажете Ви мені надіти і чоботи? Кіт у чоботях буває лише у казках, месир. Але чи бачили Ви колись когось на балу без краватки? Я не маю наміру опинитися в комічному становищі і ризикувати тим, що мене виштовхають у шию!