Михайло Булгаков. Війна і мир
Ну, і нехай такий обкрав державу і царя, а держава і цар віддають йому почесті.
Ну, і нехай такий обкрав державу і царя, а держава і цар віддають йому почесті.
Я про милосердя говорю... Іноді зовсім несподівано і підступно воно пролазить у вузькі щілини.
... Попереджаю всіх, кому випаде на долю така сама доля, як і мені, не намагатись замінити морфій кокаїном. Кокаїн - найгірша і підступна отрута.
— Ну, тут є перебільшення. Сьогоднішній вечір мені відомий більш менш точно. Звісно ж, якщо на Бронній мені звалиться на голову цегла...
— Цегла ні з того ні з сього, — перебив невідомий, — нікому й ніколи на голову не звалиться. Зокрема, запевняю вас, вам він у жодному разі не загрожує. Ви помрете іншою смертю.
- Ви не Достоєвський, - сказала громадянка, що збивається з пантелику Коровйовим.
— Ну, навіщо знати, навіщо знати, — відповів той.
— Достоєвський помер, — сказала громадянка, але не дуже впевнено.
— Протестую, — палко вигукнув Бегемот. - Достоєвський безсмертний!
Так, здаюся, але здаюся виключно тому, що не можу грати в атмосфері цькування з боку заздрісників!
— Вмієш ти гарно жити ! — Жодного вміння в мене немає, а звичайне бажання жити по-людськи...
...Зовсім не посвідченням визначається письменник, а тим, що він пише! Як ви знаєте, які задуми рояться у мене в голові?
Їжа... штука хитра. Їсти треба вміти, а уявіть собі – більшість людей зовсім їсти не вміють. Потрібно не тільки знати, що з'їсти, але і коли і як. І що при цьому казати. Так-с. Якщо ви дбаєте про своє травлення, моя добра порада – не говоріть за обідом про більшовизм і про медицину. І – боже вас збережи – не читайте до обіду радянських газет.