Людина не може бути щасливою, якщо серце її хвилюється безладними побажаннями; якщо добробут ближнього збуджує у ньому заздрість ; користолюбство змушує його домагатися чужого, а честолюбство та ненависть позбавляють душевного спокою. З цього випливає частина виховання, що має предметом освіту серця і називається вченими моральним вихованням.