Мало того, ви бачите, як ця матеріальна сторона у всіх життєвих відносинах панує над абстрактною і як люди, позбавлені матеріального забезпечення, мало цінують абстрактні права і навіть втрачають ясну свідомість про них. Справді, ситий чоловік може міркувати холоднокровно і розумно, чи слід йому їсти таку страву; але голодний рветься до їжі, де не побачить її і якою б вона не була.

У сорок років немає права вважати себе віджившим і нездатним той, хто ще у ці роки вміє закохуватися і мріяти про серцеве оновлення.

У різних видах і випадках представив нам Достоєвський недолік поваги до самого себе і недолік поваги до людини інших людей.

Лети до моєї любезної
Ти, пісенька моя,
Уяви їй рок мій слізний,
Скажи, як я страстний.

Проходить запал юнацьких років; настає вік змужніла, вік обдуманості, зрілого міркування, досвіду та смиренності бурхливих поривів уяви та почуттів. Тепер не будує людина мрійливих планів, не рветься на неможливі подвиги, не прагне охопити собою весь світ. Ні, обережно і пильно оглядається він навколо себе, довго думає над своїм рішенням; хоче йти вперед, але не стрибками, а твердою, повільною ходою.

Потреби в людях ніде в нас не відчувається, та й самі ці люди не відчувають, щоб вони були на щось потрібні.

Відомо, що крайнощі відбиваються крайнощами і що найсильніший протест буває той, який нарешті піднімається з грудей найслабших і терплячих.

Пам'ятайте, що сотні років вже губить Русь віра у добрі наміри царів.

Зрозуміло, є загальні поняття і закони, які кожна людина неодмінно має на увазі, розмірковуючи про будь-який предмет. Але треба відрізняти ці природні закони, що випливають із самої сутності відносини, від положень і правил, встановлених у якійсь системі.

І хто з найкращих росіян не кинув свого каменя в наш дивний і страшний уряд? Від кого не отримував ляпас цей вищий сан, освячений ніби богом?