У кохання є правила. У коханні треба давати багато, але ніколи не можна знімати з себе всю шкіру та відкривати все до кінця. Кохання як і будь—яка робота, заняття чи мистецтво, вимагає впорядкованого життя з певним годинником відпочинку та їжі.

Біль не укладається одне слово. Біль має бути маленькою розповіддю.

Час - не потік, і не обвал, і не простір, а нещадна безперервність втрачених можливостей.

Осінь - це коли тварини шукають їжу, щоб погладшати на зиму, а для людей - це час, коли вони шукають кого-небудь, щоб спати разом в холодну ніч.

До жінки ти можеш послати замість себе своє тіло, нехай віддмухується за тебе. А стосунки з чоловіком вимагають і розуму, і серця.

— Це як тіло жінки, там, унизу, де не залишаються жодних слідів, — сказав мені Яків.
Він хлюпнув у келих трохи коньяку.
- Тільки пологи залишають там сліди, - сказав він. – Але не кохання і не зради. І не ми, чоловіки. Лише у тілах наших матерів ми залишаємо сліди, але не у тілах наших жінок.

Коли жінка сидить ось так на чоловікові, обіймає його руками та ногами, і він у ній, і обидва знають, що потім вона  не залишиться, це ненависть.