Мацуо Монро. Навчи мене вмирати

Є люди, які звикають до людини. Є такі, хто звикає до способу життя. Загалом, є сотні речей, до яких можна звикнути. Я ж прив'язуюсь до будинків. Мені простіше розлучитися з людиною, ніж, наприклад, із квартирою. Напевно тому, що я егоїст.
Докладніше

Мацуо Монро. Навчи мене вмирати

Нікому не спаде на думку повідомляти хороші новини вночі. Із цим чекають до ранку. Інша справа новини погані. Вони не зазнають відстрочки. Смішно влаштований світ. Гарне ніколи не поспішає. Зате з поганим такий поспіх…
Докладніше

Мацуо Монро. Навчи мене вмирати

У будь-якій звичці є дещиця егоїзму. Розлучаючись із коханою людиною, доводиться втрачати не тільки її, а й той образ самого себе, який він створив. Він уявив собі, що ти веселий хлопець, і через якийсь час починаєш сам вважати себе таким. Варто розлучитися, ти знову стаєш буркотом і занудою. Ніхто ж у тобі нічого веселого не знаходив. Та й сам ти так не рахував. Без підтримки цей образ руйнується. Тому часто так боляче втрачати коханих та друзів. З ними йде частка тебе. Хай не справжня. Вигадана іншими. Але з цією частинкою жити було трохи світліше.

Докладніше