Лід розтанув у ставку,

І знову загоїлися дружно
Вода з водою.

Все крутиться бабка...
Ніяк зачепитися не може
За стебла гнучкої трави.

Опало листя.
Весь світ одноколірний.
Лише вітер гуде.

А я — людина проста!
Тільки берун розквітає,
Їм свій ранковий рис.

Весь мій вік у дорозі!
Немов скопую маленьке поле,
Взад-вперед блукаю.