Я ніколи не брешу людям, яких називаю друзями.

Ніщо мені так не чуже в цьому житті, як безтурботність. Жінки та діти можуть дозволити собі жити безтурботно, чоловіки – ні.

Їх так багато пов'язувало і стільки років провели вони під одним дахом, що зараз говорили один з одним не менш відверто, ніж самі з собою.

Мені соромно говорити про це, але«Хрещеного батька» я написав лише з того, що міг знайти в іншій літературі. Я ніколи не зустрічав справжнього чесного гангстера.

Дружба – це все. Дружба – це більше, ніж талант. Це більше, ніж влада. Це майже те саме, що сім'я.
(Дружба — це все. Дружба перевищує талант. Сильніше за будь-який уряд. Дружба означає трохи менше, ніж сім'я. Ніколи не забувай. Тобі варто було спорудити навколо себе стіну дружби — і сьогодні ти не закликав би до мене про допомогу.)

Я не з тих людей, що розкидаються своєю дружбою і віддають її тим, хто цього не цінує.

Ніколи не показуй стороннім, що в тебе на думці. Ніколи не розкривай перед чужими свої карти.

Розумні люди завжди зможуть знайти вихід із ділових труднощів.

Євреї вміють робити гроші краще, ніж будь-хто, вони — найкращі скрипалі та лікарі і при цьому найчастіше здають батьків у будинки для людей похилого віку.

Дон Корлеоне, ще не цілком усвідомлюючи, що з ним сталося напередодні, — ще одурманений лютим болем, зі схвальною усмішкою ворухнув губами, ніби говорячи молодшому синові, — тільки сил не вистачило сказати це вголос:
«Е, чого мені боятися? Мене давно хочуть убити – вперше спробували, коли мені було дванадцять…»