Безумству хоробрих співаємо ми славу!
Безумство хоробрих - ось мудрість життя! О сміливий Сокіл! У бою з ворогами витік ти кров'ю... Але буде час — і краплі крові твоєї гарячої, як іскри, спалахнуть у темряві життя і багато сміливих сердець запалять шаленою жагою волі, світла!
Нехай ти помер!... Але в пісні сміливих і сильних духом завжди ти будеш живим прикладом, закликом гордим до свободи, світла!
Безумству хоробрих співаємо ми пісню!

Як можна не вірити людині? Навіть якщо й бачиш — бреше він, вір йому, тобто слухай і намагайся зрозуміти, чому він бреше.

... не слухайте нікого, окрім вашого серця! Живіть так, як воно вам підкаже. Люди нічого не знають, нічого не можуть сказати вірного... не слухайте їх! (...) Життя суворе... вона  хоче, щоб усі люди підкорялися її вимогам, тільки дуже сильні можуть безкарно чинити опір їй... Та й чи можуть?

Батьки їли кислий виноград, а на зубах дітей оскомина.

За моїми спостереженнями, родичі ставляться один до одного гірше за чужих: більше чужих знаючи один про одного поганого і смішного, вони злі пліткують, частіше сваряться і б'ються.

Ум май хоч маленький, та свій.

З усіх насмішок долі над людиною — немає  вбивчішого нерозділеного кохання.

Хороша книга – просто свято.

Та не про те думай, що спитали, а про те — навіщо? Зрозумієш — навіщо, тоді й зрозумієш, як треба відповісти.

Якщо прикажчик подобається жінкам - торгівля йде краще. Жінці й не треба черевиків, а вона прийде та зайві купить, аби подивитися на приємного прикажчика.