Замість«у мене немає  роботи» думати:«відмінно, завтра я абсолютно вільний», замість«у мене немає  грошей» —«навіть цікаво, як мої ангели-охоронці викручуватимуться цього разу», замість«ой, що тепер зі мною буде» –«схоже, я забезпечив собі цікаве життя на найближчі роки» – і таке інше. І сама розумієш, як тільки людині вдається змінити погляд на обставини, обставини теж починають змінюватися, як би самі собою — і робота знаходиться, і гроші, відповідно, з'являються, і нові приятелі навперебій кличуть пожити в їхніх просторих квартирах з балованими котами, поки господарі мотаються світом.

Більше дурних дрібних проблем, люба, і ти, можливо, забудеш про свою єдину справжню проблему.

Все-таки хороший співрозмовник — це найбільша розкіш, недоступна більшості істот, що народилися цього неба, якими б важливими персонами вони не були. А добрий співрозмовник, на мій смак, абсолютно немислимий без кінської дози іронії, якою на мою глибоке переконання, повинна приправлятися кожна друга фраза - як мінімум!

- Надія - дурне почуття, - похитав головою сер Махі, - краще ні на що не сподівайся, моя тобі порада!

«Щоб було» і«бо люблю» — це дуже зрозумілі мені аргументи. Зрозуміліше просто нікуди. Як би там не було про.

Відповідь існувала, але формулюванню не піддавався.

Але ти май на увазі, я просто людина настрою. І що особливо паршиве — чужого настрою. Тобто, коли навколо мене всі страждають, це нестерпно. І я, зрозуміло, говорю і роблю різні дурниці — просто щоб розрядити обстановку.

Хорошої погоди цілком достатньо для щастя, а в погану можна, наприклад, спекти яблучний пиріг. І жодного додаткового сенсу не потрібно. Як у дитинстві.

Ти, мабуть, добрий убивця. Зовсім не злий. Злі вбивати до ладу не вміють, всі у них через пень-колоду, а ти веселий. І це страшно.

Просто ти йому завжди подобався, а в тебе є одна кумедна властивість: ти відповідаєш усім взаємністю. І тому абсолютно не розумієшся на людях. Всі кому ти подобаєшся на твоє глибоке переконання - наймиліші люди, а інші - лиходії, яких пошукати.