Громадяни, які час від часу дорікають мені за гордість. Ну що тут скажеш, вони по-своєму мають рацію.
У мене є мірка. Вона від народження висока, так вийшло. У деяких ось, наприклад, довгий ніс чи масивний пеніс — і що з того?
…Мені не раз здавалося, ніби я роблю щось не те. При цьому все добре, все гаразд, все виходить, мною задоволені, мене хвалять, я - найкраще... а все одно - не те! Але бувало і так, що мені сумно, і все валиться з рук, і хочеться спати по двадцять годин на добу, тому що неспання не обіцяє особливих радощів, але при цьому на серці легко і спокійно, в глибині душі я знаю: все правильно. все йде за планом, так і треба.
Я дуже зайнятий. Ти не можеш уявити, наскільки! Але якщо йдеться про спільний обід, то я цілком готовий.
У ньому не було нічого людського, і насамперед людських слабкостей.
Серце емігрувало у п'яти, не бажаючи брати участь у майбутніх неприємностях.
Майже у всіх дітей бувають вигадані друзі, а в деяких не просто друзі, а брати чи сестри, кому чого не вистачає.
Поки людина жива, нічого не пропало. З будь-якої ситуації завжди є вихід, причому не один, а кілька — і хто ти такий, щоб виявитися першою людською істотою у Всесвіті, яка потрапила у справді безвихідь?!
Втім, мудреці кажуть, що саме з тих, кому гидка влада над іншими, виходять найкращі правителі...
Не слід відштовхувати дружню руку, хоч би яким химерним здавався спосіб її протягнути.