Моє головне кохання – акторська гра, і вона ревниво ставиться до всього іншого. Ви не можете просто покинути. Мені неймовірно пощастило, але вам потрібно бути дуже обережним, якщо Ви думаєте, що гра може зробити вас щасливим, тому що гра не зробить вас щасливим. Насправді ніщо не зробить вас щасливим. Вам потрібно напружитись і зробити себе щасливим самому. Є величезна кількість хороших акторів, які не мають  роботи, і дуже мало хороших жіночих ролей, тому тобі треба робити себе щасливим самому, або навчитися це робити самому, саме це змінило мене. Не можна, щоб наявність або відсутністьтелефонних дзвінків впливало на те, чи ти почуваєшся хорошою людиною і чи почуваєшся щасливою.

— Ви стали відомі після ролі Моллі в«Шерлоку», яка страждає від нерозділеного кохання. Ви припускали, що серіал буде настільки популярним, коли погодилися на цю роль?
-... Мені здається, Моллі так подобається всім тому, що, тоді як Ватсон - це« глядачі», Моллі - це буквально всі жінки певного віку, що сидять у себе вдома на дивані і мріють провести рукою по кучерях Бенедикта Камбербетча. Насправді, я б робила те саме, не знімайся я в серіалі... І я також вважаю, що багато хто знає по собі, що таке агонія та приниження нерозділеного кохання... Я не вважаю, що Моллі – дурочка. Вона просто справді його дуже любить.

Я думаю, люди часто займаються професією, яка близька до того, чим вони насправді хотіли б займатися. Це дуже часто трапляється у творчому світі, і це трапилося зі мною, причому я навіть не розуміла цього повною мірою. Я завжди хотіла бути актрисою, але я занадто боялася спробувати, висунутися, ризикнути провалитися або будь що буде. І одного разу я вирішила, що не хочу дожити до сорока років і шкодувати, що я так і не спробувала.

Твіттер - це щось приголомшливе, він дає можливість акторам телебачення відчути себе на сцені: ви відразу отримуєте відгук на свою роботу і це дуже незвичайно.