Сумна доля Солженіцина. Він написав і наговорив так багато, що всім набрид.

Чарівне дзеркало та мільйони зачарованих простаків.

Людина може зізнатися в чому завгодно, тільки не у своїй дурості. Іноді людина здатна сказати:«Так, я був дурнем» у таємній надії, що співрозмовник поправить його, втішить, зневірить, переконає, що він, правдолюбець, не здатний на дурість. Збіг, мовляв, обставин, не переживай! Дурність, як і помилка, є, кажучи словами Станіслава Лема, фундаментальна категорія буття.

Собача думка: якщо вкусити боязко, а лизнути — незручно, проскули щось невиразне.

Чужий хрест завжди легший.

Розумний чоловік подібний до дзвона. Він мовчить, поки його не торкнулися. Дурень дзвонить безугавно.