Залишимо мертвим ховати мертвих, а поки що живий, треба жити і бути щасливим.

Повага вигадали для того, щоб приховувати порожнє місце, де має бути кохання.

Замість того, щоби вчитися жити любовним життям, люди вчаться літати. Літають дуже погано, але перестають вчитися життя любовного, аби тільки навчитися абияк літати. Це все одно, якби птахи перестали літати і вчилися б бігати чи будувати велосипеди та їздити на них.

Бути коханим, на твою думку, таке ж щастя, як любити, і досить на все життя, якщо раз досяг його. Але чому ж не любити й самому! Чому не любити? Чи не любиться. Ні, коханим бути - нещастя, нещастя, коли відчуваєш, що винен, тому що не даєш того ж і не можеш дати.

Джерело блаженства не поза, а всередині нас...

Ніщо так не потрібне молодій людині, як суспільство розумних жінок.

Кохання - це безцінний дар. Це єдина річ, яку ми можемо подарувати і все ж таки вона в тебе залишається.

Чим більше людина виявляє кохання, тим більше люди люблять його. А що більше його люблять, то легше йому любити інших.

Ніяка істина однаково не представляється двом людям.

Можна в натовпі і при самому хвилюючому видовищі залишатися спокійним і радісним, і можна лежачи в ліжку себе змучити своїми думками, так що задихатимешся від хвилювання.