Роль убогої жертви викликає в навколишньому світі агресію і неминуче притягує до них узурпаторів, приниження, насильство і біль. Страх руйнує їхню душу. Ще з дитинства я зазначила, що людей, які обирають пасивну роль іграшки в руках«недоброї долі», довкола дуже багато. Природа цю роль«не любить», рано чи пізно, виникне сила, що завдає«стражденному» удару, поки не змусить його збунтуватися і піднятися з колін, а якщо ні, вона  вивергає його з утроби життя, як нікчемний елемент.

У дитинстві я вірила в чудеса, говорила з Богом як з другом, ділилася з Ним своїми думками, молилася, просила про щось і часто мої прохання справджувалися. Схоже, коли в дива віриш, вони й справді трапляються.

... Сила наміру виявилася настільки невблаганною, що захопила всю твою істоту. Але немає нічого зайвого в душі людини. Бувають періоди, коли необхідно тимчасово припинити вплив на нас тих чи інших властивостей. Рано чи пізно ця властивість може знову проявитися, і ти повинна усвідомлено«воскресити», прожити і зрозуміти, у чому його справжнє призначення. Написано:«Через виправлення найтемніших місць розкривається і осягається найбільше Світло…

Кохання подібне до квітки або дерева — потрібно просто підготувати благодатний ґрунт у своєму серці, і тоді його насіння обов'язково зійдуть. А потім, потрібно частіше її«поливати» цілющою водою вчинків, живити теплом і турботою, і тоді любов набере сили і розквітне!

Віддаючи любов, не чекай, що вона обов'язково повернеться до тебе з того самого місця. Просто віддай, відпусти все без жалю. Іноді вона  приходить до нас з зовсім іншого боку, звідки ми її і не чекаємо зовсім. Здійснивши діяння і описавши коло, вона  завжди повертає свої дари, а то й у сто разів більше...