Деякі люди вважають, що домігшись визнання та заробивши грошей, вони зможуть купити собі щастя … Це не так.

У суботу ввечері я зловив кайф, напився, попрямував до залізниці і ліг на рейки в очікуванні одинадцятигодинного поїзда, поклавши два великі шматки цементу собі на груди і ноги, і поїзд під'їжджав все ближче і ближче.
І він проїхав сусідніми рейками поруч зі мною замість того, щоб проїхати по мені.

Нехай мене вже ненавидять за те, що я є, чим люблять за те, чим я не є.

Я використовую шматочки та частинки інших особистостей, щоб сформувати свою власну. (Я використовую уламки чужих індивідуальностей, щоб побудувати свою.)

Якщо хтось із вас ненавидить гомосексуалістів, людей з іншим кольором шкіри чи жінок, будь ласка, зробіть милість: котіться звідси подалі. Не приходьте на наші концерти та не купуйте наші платівки.

Я відчуваю, що у нашого покоління є загальне почуття того, що все вже сказано та зроблено. Правильно. Але кому яке діло, однак, було б смішно вдати, що це так.

Бути першим — це все одно, що бути 16-м, хіба більше людей цілуватимуть тебе в зад.

Я був неймовірно щасливою дитиною. Я весь час кричав і співав. Просто не міг вчасно зупинитись. Я був по-справжньому щасливим.

Я ніколи не жадав ні слави, ні чогось подібного. Так уже вийшло...

Все своє життя я не вірив тим речам, про які пишуть у підручниках історії, і більшості того, чого мене вчили в школі. Але зараз я роблю висновок, що не вправі судити про будь-кого, ґрунтуючись лише на тому, що я прочитав у книгах. Я не маю права взагалі судити про що-небудь. Такий урок, який я вивчив.