Це були вже не просто рухи стегон, а священний і ритуальний танець, що виражає пристрасть і шаленство, усвідомлення містичної ролі Жінки у створенні світу, поклоніння природі та достатку, яке вона  дає людям. Цей танець оспівував родючість, любов і саме Життя - все те, для чого його і виконували багато століть тому. І все це дівчина відчувала так яскраво! Вона  просто відмовлялася вірити, що глядачі не розділять із нею її емоції. Її завданням тепер було зберегти їх, законсервувати, щоб потім передати людям своє послання, надихнути на звершення та пошук свого призначення.

Замість жалю про те, чого мені зараз не вистачає, я починаю давати світові найкраще, що я маю на даний момент. Тоді у відповідь світ дарує мені найкраще те, що я готова зараз прийняти від нього.