Духи, якими користується жінка, розкажуть про неї набагато більше ніж її почерк.

Мої сукні – ефемерні предмети архітектури, призначені для того, щоб славити пропорції жіночого тіла.

Справжня жінка має бути шкідливою і примхливою.

Якби я не любив ще й архітектуру, то, з ризиком уславитися чудовиськом, змушений був би зізнатися, що все моє життя — сукні. Скажу без таємниці: все, що я бачу, чую набуває вигляду суконь. Сукні - це мої мрії, але я приручаю їх, і вони залишають царство мрій, стають речами, які можна одягати та носити. Мода живе своїм особливим життям, за своїми законами, які іншим законам непідвладні. Я ж просто знаю, що повинні отримати мої сукні, щоб народитися. Вони мають отримати мої турботи, розчарування, захоплення. Мої сукні — це моє життя, яке я живу щодня: з його почуттями, сплесками, ніжністю та радістю. Можу сказати без таємниці, що мої пристрасні захоплення і найпринадні пристрастібули пов'язані з сукнями. Я одержимий ними. Я їх вигадую, продумую, додумую і згодом думаю. Вони ведуть мене колами пекла та раю, живлячи і катуючи.