Я дійсно вважаю, що якщо ви відчуваєте, що вам потрібно зробити те чи інше, робіть це. Після, якщо вам скажуть, що ви помилилися, і ви це визнаєте, вам не буде чого соромитися. Ви живете лише раз.

Якщо ваша думка дещо відрізняється від точки зору інших людей, якщо ви вірите в себе і якщо сила вашого серця дозволяє вам слідувати цьому, то, я думаю, в цьому і полягає бунтарство.

Я не маю  можливості перебувати в режимі онлайн у віртуальному світі. Я весь час у режимі онлайн у реальному світі.

Мені подобається дивитися на людей, які можуть бути вільними та незалежними. І робити те, що багато людей вважають не нормальним.

Я думаю це безглуздо, що потрібно виглядати певним чином, щоб тебе вважали гарною.

Я думаю, однак, що є якась ніша, яку люди намагаються заповнити просто зараз через жіночу аудиторію. Жінки хочуть, щоб інші жінки були справді сильними, тому є багато сценаріїв, заснованих на тому, що чоловічі персонажі стають дівчатами. Це як це не жінка. Це не жіноча неприступність. Це лише жінка, яка намагається наслідувати чоловіка».

Для мене робота в кіно більше схожа на ранкову пробіжку. Вона  допомагає очистити свідомість від усього зайвого. Ти пробігаєш дистанцію довжиною в знімальний процес і стаєш іншою людиною, краще себе дізнаєшся. Саме за це, а не за діамантовий пил килимових доріжок я люблю свою професію: з її допомогою сподіваюся одного прекрасного дня зрозуміти, хто я є насправді.

Немає нічого приємнішого, ніж виставити руки, а спеціально навчений каскадер відлетить від них… О так, я супер сильна!

Я не те, щоб сиджу і переглядаю без кінця свої картини. Але акторам, які присягаються, що ніколи своїх фільмів не дивляться, я теж не вірю. Нісенітниця це! Втім, бачачи себе на екрані, соромлюся. Іноді тато включає тілик, а там кіно зі мною. Я подивлюся кілька секунд – це, звичайно, кумедно, а потім говорю:«Вимикай швидше. Це все у минулому».

Щирість у наші дні видається проблемою. Але я вважаю за краще, щоб мене ненавиділи, ніж бути лицемірною та дурною.