Костянтин Михайлович Симонов

Чекай мене і я повернуся.
Тільки дуже чекай,
Жди, коли наводять смуток
Жовті дощі,
Жди, коли сніги метуть,
Жди, коли спека,
Жди, коли на інших не чекають,
Забувши вчора.
Чекай, коли з далеких місць
Листів не прийде,
Чекай, коли вже набридне
Усім, хто разом чекає.

Чекай мене, і я повернуся,
Всім смертям на зло.
Хто мене не чекав, той нехай
скаже: — Пощастило.
Не зрозуміти, що їм не чекав,
Як серед вогню
Очікуванням своїм
Ти врятувала мене.
Як я вижив, знатимемо
Тільки ми з тобою, -
Просто ти вміла чекати,
Як ніхто інший.

Докладніше