Секс – не що інше, як боротьба людини зі смертю.

Цікавість неможливо як слід задовольнити, не доторкнувшись рукою до предмета, що зацікавив тебе.

Двадцятирічного чоловіка збуджують думки. Сорокарічного - збуджує шкіра. А для тридцятирічного найнебезпечніше — коли жінка перетворюється на силует. Він може обійняти його так само легко, як самого себе.

... ні, безглузда гіпотеза - чи може знайти друзів людина, яка не любить самого себе?

Мабуть, немає  такої жінки, яка, навіть розсовуючи коліна, не була б переконана, що чоловік гідно оцінить її, тільки якщо буде розіграна мелодрама. Ця зворушлива і наївна ілюзія таки робить жінку жертвою одностороннього духовного насильства... Наївність жінки перетворює чоловіка на її ворога.

Бажання стати письменником — звичайнісінький егоїзм: прагнення стати ляльководом і цим відокремити себе від інших маріонеток.

Зрештою, чи не нагадує ревнощі розпещену кішку, яка, наполягаючи на своїх правах, не визнає обов'язків?

Найшвидший спосіб звикнути самому – привчити інших.

Кохання — те, що залишається, коли шляхом виключення відкидаються заборони. Якщо не вірити в це, значить, не вірити ні в що.

Кохання зриває маски, і тому потрібно намагатися надіти маску для коханої людини. Адже якщо не буде маски, не буде й щастя зривати її.