Це прозвучить як слова божевільні, але я дуже дбаю про харчування моїх дітей.

Мої діти не можуть побачити багато моїх фільмів, тому що я завжди або роздягаюся, або вмираю в них.

У мене є зморшки, які дуже помітні. Коли я дивлюся на плакати з фільмами, я часто говорю:«Хлопці, ви відфотошопили моє чоло. Будь ласка, можна все повернути?».

Я чула про те, щоб просто взяти, відрізати все і піти геть від дитини. Не можу собі уявити. Як на мене, краще померти.

До«Титаніка» я вже зробила щось так. Я була номінована на Оскар, але ніколи не була знаменита на весь світ. Я вважаю, що тепер я справді відома. Але я соромлюсь говорити так, тому що мені це здається трохи дурним.

Дивно, але період швидкого дорослішання у мене припав на вік від 15 до 22 років.

Не важливо, скільки вам років і чого ви досягли: вам потрібна мама. Я не виняток: мені потрібна теж. Так що не сваріться з нею всерйоз і прислухайтеся до її порад - краще програти суперечку, ніж потім шкодувати про те, що виграли.

«Читець» - це фільм про досвід молодої людини, який закохався в ту, що була змушена у своєму житті робити такі речі, які є жахливим злочином проти людства.

"Рухайся вперед, живи і дай жити іншим, прощай і забувай", - я дійсно вірю в ці слова.

Я не читаю відгуків та не звертаю уваги на те, що кажуть інші. Не маю поняття. Це неймовірно.