Коли я працював у відеомагазині, я чув, як батьки лаяли дітей за те, що ті весь час брали фільми, які вони вже бачили та люблять. Дитина думає:«Навіщо брати невідомо що? Візьму знову цю касету». Ось і в мене психологія дитини мені подобається такий підхід.
Великі Ідеї псують кіно. У кіно найголовніше — зробити хороше кіно. І якщо в процесі роботи тобі на думку спаде ідея, це чудово. Але це не має бути Велика Ідея, це має бути маленька ідея, з якої кожен винесе щось своє. Я маю на увазі, що якщо ти знімаєш кіно про те, що війна — це погано, то навіщо тоді взагалі робити кіно? Якщо це все, що ти хочеш сказати, скажи це. Всього два слова: війна — це погано. Тобто лише три слова. Хоча два слова буде ще кращими: війна — погано.
Діалоги, матір твою, - це моя фішка, січеш, ні? Це те, чим я займаюсь! Я поважаю думку людей, але вийти з мого фільму і сказати: "Занадто багато діалогів", - це така ж тупість, як сказати це, подивившись п'єсу Теннессі Вільямса або Девіда Хейра, мати їх. Не можна бути моїм грібаним шанувальником і не любити моїх діалогів. До речі, кожен мій фільм критикували за те, що в них довгі нудні діалоги. Крім, хіба що першої частини«Вбити Білла», де суцільне мочилове.
А на початку шляху мало хто в нас вірив, чи не так?
Між чоловіками та жінками весь час є напруга. Я це відчуваю. Жінка йде вулицею, а я йду ззаду, і раптом з'являється ця напруга. Я просто йду вулицею, нам просто дорогою. А вона думає, що я ґвалтівник. І тепер я почуваюся винним, хоч я хріна поганого не зробив.
Гараж – це місце для фільмів. Щоразу, коли виявляється якийсь давно втрачений шедевр, його знаходять у когось у гаражі
Комусь знесуть півбашки з вінчестера — і мене це ні краплі не чіпатиме. Я сприймаю це як кльовий спецефект. Мене по-справжньому чіпають звичайні людські історії. Хтось поріжеться аркушем паперу, і мене пробирає, бо я можу це на себе приміряти.
Якби я не був художником, я навряд чи працював би на пошті чи на восьмигодинній посаді. Думаю, я був би кидалою. І все життя бігав від хлопців із відділу з економічних злочинів.
Якщо наприкінці року я можу сказати, що я бачив десять по-справжньому – без усіляких знижок – хороших фільмів, отже, рік удався.