У прямій відповідності до зростання вартості світу речей зростає знецінення людського світу.

Комунізм ні в кого не забирає можливості присвоєння суспільних продуктів, він забирає лише можливість за допомогою цього присвоєння поневолювати чужу працю.

Стосовно до жінки, як до видобутку і служниці суспільної хтивості, виражена та нескінченна деградація, в якій людина опиняється по відношенню до самої себе.

Невігластво — це демонічна сила, і ми побоюємося, що воно спричинить ще багато трагедій.

Досвід підносить, як найщасливішого, того, хто приніс щастя найбільшій кількості людей.

Слабкість завжди рятувалася вірою в чудеса.

Окремий скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента.

До економії часу зводиться зрештою вся економія.