У розпорядженні Артеміса був цілий ряд уїдливих відповідей, але жодна з них, на його думку, не відповідала тяжкості образи. Подружко, треба ж! Втім, він не був певен, що це було образою. І якщо так, то для кого – для нього чи для незнайомки?

В якісь повіки намагаюся для різноманітності зробити добрий вчинок, — зітхнув він сам собі, — а доля така несправедлива зі мною. Злочинне життя набагато простіше.