Свого — впусти,

що мертве — зарою,

з ким не дорогою —

не бери з собою.

Не можна нікого пускати до душі. Зсередини лише простіше заподіяти біль. Краще шукати втіху в самій собі. З відчаєм теж можна жити, коли ти один. Коли нема  надії.

Ось так завжди. Усі тільки й гадають, що про себе. Тільки й чуєш: моє щастя, моє майбутнє… Кохання — це здатність покласти своє життя до ніг іншого, а сучасна молодь на таке нездатна.

Чим ближче підпускаєш до себе людину, тим болючіше він тебе ранить.

Отак і треба. Приймати свою ношу з радістю.

Щасливий той, хто має такий друг.

Краще брудний будинок, ніж чисте пекло.

Він міг примиритися з тим фактом, що вона вампір, але що вона  хлопчик — змиритися з цим було набагато складніше.