Тільки людині, глибоко байдужій до природи, море може здатися одноманітним.

Він упав жертвою неймовірного марнославства, бо, одержимий ідеєю самовладдя, хотів один керувати всім.

У гарматному виробництві, як і у кожному іншому, попереду всіх виявляється той, хто вміє робити те, чого не вміють інші.

А доброта його навіть перевершувала щедрість, адже якщо щедрість неминуче має межу, то доброта безмежна.

Слідом за безробіттям у місто увійшли злидні, розпач і пороки. Цехи пустіли — народ повалив у шинки; Щойно ще одна труба переставала диміти на заводі, в селі по сусідству відкривався новий шинок.

Як усі чесні люди він був схильний не вірити в зло. Він не допускав думки, що людина може бути настільки перекручена, щоб у неї без будь-якої причини, просто з якогось самодурства, могло виникнути бажання зруйнувати ціле місто, яке є культурною власністю всього людства.

Можна з упевненістю сказати, що все корисне і хороше, що відбувається у світі, відбувається за участю німецької раси.

Професія юриста в наші дні стала чимось подібним до великої дороги. Які тільки пройдисвіти та авантюристи не лізуть сюди.

Якщо читач може здогадатися, як скінчиться книга, її не варто й писати.

Море - це вічне рух і любов, вічне життя.