Спершу – пізнання, потім уже – зближення.

Краще бийте мене, але дайте мені сміятися.

Я стала матір'ю за власним бажанням. У цьому слабкість нашої статі, і слава богам, що я являю собою приклад саме такої слабкості.

Нехай зима заледенить вікно,
Весна прийде і змінить негоди.
І стане знову травинкою зерно.

Чим більше ми любимо, тим нас важче образити.

У віршах не тямлю я і визнаю сама,
Що не здатна я цінувати гру розуму.

І, право, іноді мені хочеться скоріше
У пустелю втекти від близькості людей.

І я могла б сказати, що я вас покохала,
Коли б я знала, що значить полюбити.