Коли ти звертаєш увагу на те, чого не хочеш, ти вібруєш цим, а це означає, що ти чиниш опір тому, що хочеш.

Все, що ти бажаєш, намагається дістатися тебе, але тобі потрібно знайти спосіб впустити це. А ти не можеш впустити бажане, якщо не почуваєш себе добре. Тільки почуваючись добре, ти можеш впустити те, що хочеш.

- Подібне притягується до подібного.
- Ти маєш на увазі - як збираються разом малиновки, і ворони, і білки?
- Так, приблизно так. Але насправді так роблять усі схожі речі у світі. Однак подібність не завжди в тому, що ти думаєш. Іноді воно не так очевидне.
— Я не розумію, Соломоне. Якщо ти не бачиш подібності, то як дізнатися, схожі речі чи різняться?
— Ти його відчуваєш, Сара...

Все, що відбувається в нашому житті, відбувається тому, що дозволяємо йому статися.

Великі чудеса чекають на тебе саме в цьому твоєму тілі, на цій чудовій планеті Земля, при взаємодії з іншими, у постійному пошуку нових тем для роздумів і нових людей для спілкування. Все це тут і тобі. І це чудово.

... Коли люди дивляться на обставини, добрі та погані, вони здебільшого не усвідомлюють, що відчувають. Замість того, щоб розуміти, як те, на що вони дивляться, впливає на них, вони у своєму прагненні до доброго шукають поганого і намагаються відштовхнути його. Проблема в тому, що коли вони намагаються відштовхнути те, що вважають поганим, вони приєднуються до ланцюжка болю.

Чи бачиш, Сара, коли твоє щастя залежить від того, що роблять чи не роблять інші, ти опиняєшся в пастці, бо не можеш керувати тим, що вони говорять і роблять.

Чим довше люди живуть на землі, тим менш вільними та радісними вони почуваються. У міру того, як вони просуваються в часі - і накопичують досвід, майно, відносини, відповідальність і віру в безпорадність - тим далі і далі більшість з них відходить від свого природного стану буття.

Ми постійно перебуваємо в радісному процесі перетворення.

... твоя радість не залежить ні від кого, окрім тебе самої. Твоя радість залежить тільки від того, на що ти вирішуєш звернути увагу.