Це й жахливо. Ми набираємося розуму, ростемо, дорослішаємо, а потім настає старість. І якраз коли ми почали щось розуміти, коли ми ось-ось ухопили щось важливе, саме тоді нам уже не дано сил цим скористатися.

Я вірю, що ніхто не має бути один. Що потрібно бути з кимось разом. З друзями. З коханими. Я вірю, що головне це любити. Я вірю, що це найголовніше.

У кожного з нас трапляється важкий годинник. Бувають дні, коли в душу закрадається відчуття безглуздості існування і ми впадаємо в цинізм чи іронію. Дні, коли ми перестаємо вірити в любов і в те, що все врешті-решт буде добре.

Якщо космос має безмежний запас часу, це не просто означає, що може статися все, що завгодно. Це означає, що все колись справді відбудеться.

Натякнути їм на те, що діється в мене в душі, рівнозначно прохання про допомогу, але я не готова прийняти допомогу, так що моя доля – носити маску і старанно посилати сигнали«все добре», але не«відмінно», інакше це викличе підозри.

Раніше я не розуміла, що змушує людей бігати, але тепер я бачу, що це пов'язано з тим, як працює думка. Коли людина швидко та довго біжить, мозок поступово відключається. Думки стають тьмяними та нешкідливими. Іншими словами, ті, хто бігає, від чогось тікають. Поки вони біжать, все гаразд. Варто їм зупинитись, проблеми повертаються.

... обидва відчували приємність того, що поруч є людина, з якою добре мовчати на парі.

... як легко кидатися пишномовними образами, коли в тебе все добре, зате як зіткнешся зі справжніми труднощами, тут вже не до гарних промов.

Я забула тебе забути.

Нудно йти в кіно одному... Зовсім не обов'язково, щоб фільм торкнувся живого, головне — щоб було після з ким поділитися враженнями. Інакше краще і не ходити в кіно.