Для того, хто закоханий і хто знаходиться в самому його центрі, світ перестає бути колишнім, з цього моменту земна куля починає крутитися швидше.

- Мм... Ти боїшся лоскіту?
Лейла похитала головою. Більшості людей лоскітно, коли торкаються їх ступнів або пахв. Їй було лоскітно, коли торкалися її шиї, але цього вона  йому не скаже. Їй здавалося, що варто тільки повідомити людей про своє слабке місце, вони неодмінно доторкнуться до нього. Вона  мовчала.

Є дві речі, які перетворюють хлопчика на чоловіка. Перша - це кохання жінки. Друга - ненависть іншого чоловіка.

Потрібно робити все можливе, щоб виправити власне життя, це необхідно для нас самих, але потрібно робити це обережно, щоб принагідно не зламати інших.

Якось мама сказала їй, що дитинство - велика синя хвиля, що піднімає тебе вгору, що несе вперед, але зникає на увазі, як тільки ти починаєш думати, що так буде завжди. За нею не можна побігти, і повернути її також не можна. Однак, перш ніж зникнути, хвиля залишає тобі подарунок на березі — мушлю рапани. У неї всередині зберігаються звуки дитинства. І навіть тепер, якщо заплющити очі і уважно прислухатися, Джаміля могла вловити ці звуки: регіт молодших братів і сестер, татові слова, коли він порушив піст і з'їв три фініки, співи мами, яка готувала їжу, тріск вечірнього вогнища, шарудіння листів акації, що стояла неподалік будинку...

У житті його постійно вичитували і опускали: вдома — сильна і любляча, але строга мама, у школі — вчителі, в армії — начальники, в офісі — майже все. Роки залякування задавили його душу: там, де мала розквітати мужність, залишилася якась каша.

Час лише крапля в океані, і немає сенсу порівнювати краплі, з'ясовувати, яка більше, яка менше.