Мудрості не буває без кохання. Кохання не буває без волі. Ми не досягнемо свободи доти, поки не втечемо геть від тих, на кого ми перетворилися.

Вона завжди намагалася зробити так, щоб минуле залишалося якнайдалі від майбутнього, до якого вона  прагнула. Вона  сподівалася, що, з якими б похмурими і сумними спогадами не було пов'язане це минуле, воно все одно не зможе її поглинути. Хоча насправді чудово знала, що, як не нудно це визнавати, минуле продовжує жити в сьогоденні.

У цієї байдужості був власний ритм. Воно накочував і знову відпускав, а з ним і настрій стрибав з крайності в крайність, зі спеки в холод, туди-сюди, як маятник.

Ймовірно, всі бояться смерті, але набагато більше це роблять ті, хто все життя вдавав і виконував якийсь обов'язок, хто повністю підкорявся потребам і вимогам інших людей.

Дивна річ, у тебе всередині стільки отрути, але, незважаючи на цю отруту, або, може, саме завдяки йому, ти для мене зовсім особлива, споріднена душа, чи що. І я тебе люблю. Я в тебе одразу закохався, коли ти вперше увійшла до кафе«Кундера» і подивилася тривожним поглядом.

Дитячі казки — найстаріші історії на світі, в них долинають примарні голоси поколінь, що давно пішли.

Якщо там, нагорі, є Бог, Він, напевно, лопається зі сміху над людьми, які здатні були створити атомні бомби та штучний інтелект, але й досі турбуються з приводу власної смерті і не знають, що робити з мертвими. Як же це убого - виносити смерть на периферію життя, коли вона  в центрі всього!

Люди нагадують соколів: у тих є вміння та можливості для польоту в небо, де можна бути вільними, легкими та нічим не пов'язаними, проте часом птахи теж живуть у неволі — під тиском чи з власної волі.
Живучи в Анатолії, Налан поблизу спостерігала, як соколи сидять на плечах своїх господарів і слухняно чекають на наступну команду або чергові ласощі. Свист соколятника - звук, що закінчує свободу. А ще вона  бачила, як на цих величних хижаків одягали клабучок, щоб вони не боялися. Бачити означає знати, а знати страшно. Кожен соколятник упевнений: чим менше бачить його птах, тим він спокійніший.
Але під цим клобучком немає напрямків — небо і земля зливаються в єдину смугу з чорної парусини. Трохи заспокоєний сокіл все одно нервує, тому що удар може обрушитися будь-якої миті. Тепер, через роки, Налан здавалося, що релігія - так само як і влада, гроші, ідеологія та політика - діє точно як цей клобучок. Всі забобони, пророцтва і віри немов позбавляють людини зору, тримають її під контролем, а в глибині душі настільки сильно послаблюють її самооцінку, що вона починає боятися всього, буквально всього.

— Ти не віриш мені, ну й добре.
Лейла сиділа нерухомо, пильно дивлячись кудись за межі кімнати.
— Вірити комусь — це дуже серйозно. Не можна так просто говорити. Вірити – значить сильно вкладатись.

— Це все Поезія, — сказав Винятково Бездарний Поет ; будучи виключно бездарним, він мав звичай у всьому бачити поезію.