Еліс Сіболд. Майже місяць
Тоді мені спало на думку, що якщо ми будемо користуватися білими рушниками, то раптом станемо більш сонячними особами, яскравими і щасливими, відчайдушно чистими.
Тоді мені спало на думку, що якщо ми будемо користуватися білими рушниками, то раптом станемо більш сонячними особами, яскравими і щасливими, відчайдушно чистими.
У неї була шкіра місячного кольору та очі океани. А всередині – спустошеність, крах, розпач.
Я так вважаю: докази чекають свого часу, — сказав він. — Коли захочуть, то й виявляться.
За допомогою фотокамери я зберігала миті життя, тому що навчилася ловити момент та зупиняти час.
Жив-був хлопчик, звали його Біллі. Він хотів усе знати. Побачив він яму і вирішив туди залізти, а назад не виліз. Кінець.
"Як вчинити ідеальне вбивство " - на небесах ця гра не відрізнялася новизною. Я завжди вибирала бурульку: така зброя злочину тане без сліду.
Невже життя - це не більше ніж гра на виживання в залі, де ти кидаєшся в чотирьох стінах, без кінця пересуваючи дерев'яні плахи?