Навіть найменший крок  коштує жертви, якщо це крок уперед.

Дівчині двадцять сім років, а вона досі не вміє варити каву в турці та готувати пельмені в електричному чайнику так, щоб вони не приклеювалися до спіралі.

Раптом обличчя в нього стало як у бабусі, яка помилково замість пуделя погладила нільського крокодила.

Простіше знайти скарб, ніж втрачений час.

Якби він був філософом, він пояснив би, що любити навіть найкращу людину не можна двадцять чотири години на добу. Це піковий стан, який утримується лише кілька хвилин на день. В інші години і хвилини кохання переливається в десятки інших почуттів – ніжність, товариство, доброзичливу напівсердість, бурчання і т. д. На інше у неї просто не вистачає напруження. Навряд чи чоловік, що поодинці тягне з четвертого поверху старий диван, який дружині захотілося викинути о дванадцятій годині ночі, відчуває до своєї половини якесь особливе кохання. А тим часом, і це теж прояв кохання.

Стукають стукачі. Розумні люди інформують громадськість через телефон довіри, після чого ретельно витирають вуличний автомат одеколоном!

На дурнях воду возити собі дорожче. Дурень заблукає, а ти від спраги помреш.

Коли людина бажає виправдати себе, поважні причини є самі собою.

І навіщо люди ускладнюють собі життя? Невже не можна любити спокійно, комфортно? Навіщо всі ці образи на порожньому місці, трагічні обличчя та інші напруги?

Провидіння не любить дрібних цілей. Мета має бути глобальною. Кидай камінь у нескінченність, і тоді він у будь-якому разі впаде далі, ніж камінь того, хто тільки й сподівався, що докинути камінь до паркану. Єдина та головна умова успіху – ставити глобальні завдання і не відволікатися на дрібниці.