Джордж Орвелл. 1984

Болю самого по собі, — почав він, — іноді недостатньо. Бувають випадки, коли індивід чинить опір болю до смертної миті. Але для кожної людини є щось нестерпне, немислиме. Сміливість і боягузтво тут ні до чого. Якщо падаєш з висоти, схопитися за мотузку — не боягузтво. Якщо виринув із глибини, вдихнути повітря — не боягузтво. Це просто інстинкт, і його не можна не послухати.
Докладніше

Джордж Орвелл. 1984

Самотня примара, він сповіщає правду, яку ніхто ніколи не розчує. Але поки він каже її, щось у світі не перерветься. Не тим, що змусиш себе почути, а тим, що залишився нормальним, ти зберігаєш спадщину людини.

Докладніше

Джордж Орвелл. 1984

Ні за що, ні за що на світі ти не захочеш, щоб посилився біль. Від болю хочеш тільки одного: щоб він  скінчився. Немає  нічого гіршого в житті, ніж фізичний біль. Перед лицем болю немає  героїв, немає  героїв, знову і знову повторював він про себе і корчився на підлозі, тримаючись за відбитий лівий лікоть.

Докладніше