Джордж Мартін. Гра престолів
Всі ми виконуємо свій обов'язок, коли це нічого нам не варте. Як легко здається тоді слідувати стежкою честі! Проте рано чи пізно у житті кожної людини настає день, коли не знаєш, як вчинити, коли доводиться обирати.
Всі ми виконуємо свій обов'язок, коли це нічого нам не варте. Як легко здається тоді слідувати стежкою честі! Проте рано чи пізно у житті кожної людини настає день, коли не знаєш, як вчинити, коли доводиться обирати.
Коли людина малює на своїх грудях мішень, він повинен розраховувати, що рано чи пізно хтось випустить у нього стрілу.
Речі не завжди те, чим здаються. Багато чого, що здається злом, може бути добром. Наприклад, дощ.
Люди честі заради своїх дітей роблять такі речі, які їм навіть на думку не спало б робити заради себе самих.
Читач мешкає тисячу життів до того, як помре. Той, хто ніколи не читає, лише одну.
Свіжі щури, звичайно, краще тухлих, з цим не посперечаєшся. Лякало те, що ці щури виглядали апетитніше, ніж більшість подається в м'ясних рядах.
— Який персонаж найбільше схожий на вас? На якого б ви хотіли бути схожим? І яким із них ви б нізащо не хотіли стати?
— Мені найлегше й найприємніше писати від імені Тіріона. Я хотів би сказати, що схожий на нього, незважаючи на всі його недоліки. Але, на жаль, я не Тіріон. Він неймовірно дотепний, а я ні. Він гострить постійно, а я іноді тижнями ламаю голову, щоби придумати ці гостроти. У реальному житті я та сама людина, який постійно нарікає на себе:«Чорт, ось як мені треба було тоді сказати, чому ж я не додумався три тижні тому». Боюся, насправді я більше схожий на Семвелла Тарлі. Добрий старий Сем. Ну, а хотів би я бути, природно, Джоном Сноу — байронічним та романтичним героєм, якого закохані всі дівчата. А боюся стати Теоном Грейджоєм. Хлопець, який теж хоче бути Джоном Сноу, але його власні егоїстичні імпульси виявляються сильнішими. Він постійно бореться сам із собою за те, щоб стати героєм. Він і Джон - обидва були виховані Еддардом Старком у його сім'ї, обидва були в цій сім'ї чужими, обидва аутсайдери, але Джону вдається з цим впоратися, а Теону - ні: його з'їдають заздрість та жалістьдо себе.
— Король робить, що хоче.
— Еєріс Таргарієн теж робив, що хотів. Хіба мати не розповідала тобі, що сталося з ним?
Від занепокоєння ще ніхто не вмирав, а ось безшабашність — інша справа. Ми посіяли насіння — дай їм прорости.
Корони творять дивні речі з головами, на які вдягнені.