Є в нас струни, які має зачепити хтось збоку.

…Любовного зв'язку нудно таїтися, хочеться поділитися захопленням з навколишнім світом.

Мимоволі засумнієшся, чи годяться люди в міру всіх речей. Адже ми й себе не в змозі до ладу виміряти. Ми — єдині тварини, які роблять помилки.

Що ж, можливо, тільки божевільні жінки і вміють як слід любити.

На світі так влаштовано – правильний шлях спочатку здається неправильним. Щоб випробувати нашу віру.

— А чим я ще тобі подобаюся?
— Тим, що ти не здаєшся. Хоч і по-дурному, а продовжуєш боротися.

Жінки - вони як тварини: їх легко відвести, попереджав Ахмада шейх Рашид, та він і сам бачить, що і в школі, і в навколишньому світі люди хлюпають один до одного, немов сліпі тварини, які в череді тицяться один в одного в пошуках запаху, що їх втішить.

Ці дияволи відібрали в мене Бога.

Ахмад долучався до американського достатку, лизнув його зворотний бік.«Дияви» — ось чим були ці яскраві пакети, ці стійки з нині модними легкими сукнями та костюмами, ці полиці зі смертоносними рекламами, що підбивають маси купувати, споживати, поки світ ще має ресурси для споживання, для пожирання з годівниці до тієї хвилини, коли смерть навіки закриє їх жадібні роти. Цьому залученню в борги настає межа зі смертю, вона  була тим прилавком, на якому дзвеніли долари, що скорочуються в ціні. Поспішай, купуй зараз, тому що в загробному житті чисті і прості радості є марною байкою.

Непередбачуваний настрій жінок — та ціна, яку чоловікам доводиться платити за неземну красу цих створінь і завданий їм біль.