Тому що іноді треба думати не лише про свій порятунок! Іноді треба думати про загальне благо!

Твої страждання доводять, що ти залишаєшся людиною! Біль — доля людська...

Батьки, — каже Гаррі, — не повинні кидати дітей, якщо... якщо їх не примушують.

— Коли ми навчалися на першому курсі, Гаррі, ми були зовсім ще зелені, безтурботні й невинні...
Гаррі хмикнув.
— У всякому разі, невинніші, ніж зараз.

— Адже ти читав його книги. Згадай усі ті дивовижні подвиги, які він здійснив.
- Це він тільки пише, що зробив, - уточнив Рон.

— Поттер перервав мене на тому, що в журналі у професора Люпіна не записано тем, які ви пройшли...
— Сер, ми пройшли боггартів, червоних ковпаків, повзучих водяних та гріндилоу, — перебила Снегга Герміона. — Сьогодні ми мали приступити...
— Помовчіть, міс Грейнджер, — обірвав її Снегг. — Я не питав, що ви пройшли. Мені лише хотілося вказати на безладність професора Люпіна.

... Істина - це і є життєва мудрість, поставлена ​​з ніг на голову.

Наслідки наших вчинків завжди такі складні, такі різноманітні, що передбачення майбутнього і справді неймовірно важке завдання.

Дивно, наскільки короткозорим може зробити тебе невидимість.

-... це така зброя. Те, чого в нього ще не було.
— Тоді коли він був ще могутній?
- Так.
— І що ж це за зброя? - не переставав Гаррі, - щось гірше, ніж "Авада Кедавра"?
— Досить, — перебила їх місіс Візлі.