На мене, єдина перевага жінки (перевага дуже незавидна; і ворогові б не побажала) — це здатність наша любити довше, коли в коханні вже немає надії на щастя або коханого вже немає в живих.

Ми повинні прощати егоїстів. Вони невиліковно хворі.

Але кожен душевний порив слід перевіряти розумом.

Насамперед такі дорогі один одному. І тепер для одне одного ніхто.

... скільки ж я знаю випадків, коли брали шлюб повні надії та віри, що знайшли вдалу партію з погляду кревності, чи освіти і виховання, чи добрих властивостей натури, і виявлялися цілком обдуреними і змушені були миритися з повною протилежністю всьому, чого чекали! Що ж це, як не пастка?

Я від душі хотів би бути люб'язним, але моя дурна сором'язливість така велика, що нерідко я виглядаю зарозумілим невіком, хоча мене всього лише сковує злощасна моя незручність.

Саме це я особливо не люблю. Найбільше мене злить, коли вдають, ніби тебе запитують чи надають тобі вибір, а насправді так до тебе звертаються, щоб змусити вчинити тільки за їх бажанням... про що б не йшлося!

Незважаючи на все, що віддає підступністю.

Чи знайдеться такий недолік зовнішності, з яким приємне обходження нас поступово б не примирило.

Адже кожен не проти володіти тим, чого він не вартий.