Ревнощі – це пристрасть убогої, скнарої тварини, що боїться втрати; це почуття, негідне людини, плід наших гнилих вдач і права власності, поширеного на мислячу, мислячу, бажаючий, вільну істоту.

Немає такої провини, яка б не супроводжувалася докорами совісті.

Природа подібна до жінки, яка любить вбиратися і яка, показуючи з—під своїх нарядів то одну частину тіла, то іншу, подає своїм наполегливим шанувальникам деяку надію дізнатися її колись усю.

Засвоєні з дитинства погляди заважають магометаніну хреститися; засвоєні з дитинства погляди заважають християнинові зробити обряд обрізання; розум зрілої людини однаково зневажає хрещення та обрізання.

Людина перестає мислити, коли перестає читати.
(Ні про що не думає лише той, хто нічого не читає.)

Заберіть у християнина страх перед пеклом, і ви відберете від нього віру.

Найщасливіша людина – той, хто дарує щастя найбільшій кількості людей.

Ми прагнемо любові інших, щоб мати зайвий привід любити себе.

Дива там, де у них вірять. І що більше вірять, то частіше вони трапляються.

Намагатися залишити після себе більше знань і щастя, ніж їх було раніше, покращувати і множити отриману спадщину — ось над чим ми повинні працювати.