Мова може існувати лише між різними частинами. А в ідеальній Єдності панує лише ідеальна тиша блаженства.

— Як шкода, що на світі так багато інших людей, — сумно зауважив він.

У тисячу разів краще було спробувати щастя в смерті, ніж миритися з життям, жити яким не хотілося.

Потрібно повністю розчинитися миттєво, але не в іншій істоті.

Справа, на мою думку, не у всяких там інтрижках, зв'язках — не вони визначають наше життя. Зв'язок закінчується, і все, немає  його... немає! Як торішнього снігу! А важливим є лише те, що непідвладне часу. Мені важливе моє життя, і все у протяжності та у розвитку. А що ці миттєві зв'язки? Особливо ті, що тримаються не духом, а тілом? Все як у пташок: раз-два і розлетілися, більшого зв'язку і не стоять. Щоправда, люди часом намагаються надати цим зв'язкам значності. Смішно! А важлива спільність людей протягом усього життя.

Може саме той, хто на вигляд один як перст, і здатний на справжню відданість. А решта як липучки, легко приклеюються до будь-кого.

Аристократія – це доля. Так само, як і народ.

Щаслива душа – це величезна гідність.

Знання - це найбільший дар  життя. Якщо ти маєш знання, значить, ти щасливий, ти вільний.

Чому кожна жінка вважає, що мета її життя – знайти чоловіка та знайти маленький сірий будиночок на заході? Чому це мета її життя? Хіба має бути так?