Глен Кук. Хроніки чорного загону

Від найманців не вимагають якихось високоморальних рішень. По суті, найманець взагалі відсуває мораль убік або у кращому разі перебудовує світ навколо себе так, щоб той відповідав його способу життя. Чи добре він несе службу, чи вірний присязі, як належить до товаришів, — ось що по-справжньому важливо. За межами безпосереднього оточення немає нічого людського. Тому все, що найманець робить або чому є свідком, втрачає своє значення — доти, доки не ставить під загрозу існування нашого братства.

Докладніше

Глен Кук. Хроніки чорного Загону

— Скажи, Костоправе, чи є боги? Я ніколи не вірила у богів.
— Не знаю, Пані. Я ще не зустрічав осмисленої релігії. Вони зазвичай непослідовні. Боги, судячи з описів їхніх шанувальників, переважно психопати з манією величі і параної. Не знаю, як вони живуть зі своєю одержимістю. Можливо, втім, що люди просто не здатні правильно інтерпретувати дії істоти, яка безмірно їх перевершує. Можливо, кожна віра — це потворний і брудний уламок істини. Можливо, і є сили, які ліплять наш світ. Але я ніколи не міг зрозуміти, навіщо богам у такому величезному світі хвилюватися через людські долі чи молитви.

Докладніше