Генрі Райдер Хаґґард. Копі царя Соломона

На мій погляд, книги, написані простою і зрозумілою мовою, справляють найсильніше враження і їх легше зрозуміти. Втім, мені не дуже зручно висловлювати свою думку щодо цього.«Гострий спис, — каже кукуанське прислів'я, — не треба точити». На цій підставі я наважуюся сподіватися, що правдиве оповідання, яким би дивним воно не було, не потрібно прикрашати пишномовними словами.

Докладніше

Генрі Райдер Хаґґард. Копі царя Соломона

—... Що таке життя? Це легка пір'їнка, це насіння травинки, яке вітер носить на всі боки. Іноді воно розмножується і відразу вмирає, іноді відлітає в небеса. Але якщо насіння здорове, воно випадково може трохи затриматися на шляху, який йому призначено. Добре, борючись із вітром, пройти такий шлях і затриматися на ньому. Людина має померти. У гіршому випадку він може померти трохи раніше...

Що таке життя? - продовжував він. — Скажіть мені, о білі люди! Ви такі мудрі, ви, яким відомі таємниці світобудови, таємниці зірок і всього, що знаходиться над ними і навколо них! Про білі люди, ви, які миттєво передаєте свої слова здалеку без голосу, відкрийте мені таємницю нашого життя: куди вона  йде і звідки з'являється?
Ви не можете мені відповісти; ви самі цього не знаєте. Слухайте мене: я відповім сам. З мороку ми з'явилися, і в пітьму ми підемо. Як птах, гнаний у темряві бурею, ми вилітаємо з Нічого. На одну мить видно наші крила при світлі багаття, і ось ми знову відлітаємо в Ніщо. Життя – ніщо, і життя – все. Це та рука, яка усуває Смерть. Це світлячок, який мерехтить у нічній темряві та згасає до ранку. Це біла пара дихання волів у зимову пору, це ледь помітна тінь, яка стелиться травою і зникає на заході сонця.

Докладніше

Генрі Райдер Хаґґард. Прекрасна Маргарет

Все було скінчено. Маргарет і Пітер піднялися, обернулися і на якусь мить зупинилися. Маргарет обвела поглядом присутніх і несподівано побачила темне обличчя Морелла, який стояв осторонь і оточений своїми наближеними. Він дивився на неї. Він підійшов до неї і, низько вклонившись, прошепотів:
— Ми беремо участь у дивній грі, леді Маргарет. Хотів би я знати, чим вона скінчиться. Чи буду я мертвий сьогодні ввечері, чи ви станете вдовою? І де початок цієї гри? Чи не тут, я думаю. І де дадуть плоди те насіння, що ми посіяли? Не думайте про мене погано, тому що я любив вас, а ви мене немає.

Докладніше