Всі ці обійми, поцілунки, усмішки, сміх,«я люблю тебе», секс, плани на майбутнє - все це згоріло нахрен без усякої праці.

Біль Хардіна був зовсім інший, але я завжди вважав, що безглуздо змагатися в нещастях.

Так, ти не така, як я, а я не такий, як ти, але тому ми підходимо один одному. Ми різні, але ми схожі. Якось ти сказала мені, що я роблю тебе гіршою. А ти робиш мене краще. Я знаю, ти теж це відчуваєш, Тесса. Так, я ні з ким не зустрічався до тебе. Ти змушуєш мене хотіти бути чиїмось, хотіти бути кращим. Я хочу, щоб ти вважала мене гідним себе, щоб ти хотіла мене так само, як і я тебе. Я хочу сперечатися з тобою, навіть кричати, поки один із нас не визнає, що ми не маємо рації. Я хочу змушувати тебе сміятися та слухати твої міркування про класику. Просто… ти мені потрібна. Я знаю, що буваю жорстоким іноді... добре, завжди, але це тільки тому, що я не знаю, яким ще можна бути. — Він переходить на шепіт, очідико горять. — Я був таким дуже довго. І я не хочу більше бути таким. З того часу, як зустрів тебе.

Відносини між ними були надто складними та заплутаними, тому тепер я беру приклад із Белли Свон і зберігаю нейтралітет, як Швейцарія.

Вона займає найкращі апартаменти у моїй голові, і я не можу змусити її з'їхати.

З неправди ніколи не виходить нічого доброго.